Ще минулого року в Україні почали активно говорити про кризу ментального здоров’я через COVID-19. Тривожність, страх перед майбутнім, емоційне вигорання та занепокоєння – це лише частинка наслідків, з якими потрібно розібратись уже сьогодні. Люди зіштовхнулись з новими реаліями, залишились без роботи, навчаються дистанційно, уникають контактів з рідними. І це лише зайвий раз нагадало, наскільки важливо піклуватись про своє ментальне здоров’я. А особливо зараз, коли країну накривають все нові й нові хвилі пандемії.
Як змінилось ставлення людей до власного здоров’я?
В Україні тема психічного здоров’я є досить табуйованою: у нас не прийнято про це говорити, приділяти достатню кількість уваги чи звертатись за допомогою до спеціалістів. Українці звикли замовчувати цю тему. Але під час пандемії свідомість людей стосовно ментального здоров’я досить виросла. Значно виріс рівень тривожності серед населення, і не лише тих, хто хворів на коронавірус, а й тих, хто не хворів, але піддався впливу пандемії. Зросла кількість людей, у яких вперше діагностуються тривожні, депресивні розлади та інші типи психічних порушень. І це не лише в українців так. Американські джерела пишуть, що кількість психічних розладів серед населення зросла з початку пандемії з 11% до 46%.
“Пандемія вплинула на кількість тривожних та депресивних розладів, проблеми у сім’ї. Через те, що ми закрились вдома, через страх захворіти чи померти, через пережиття втрати значно збільшився попит на психотерапію. Коли ми сидимо вдома і відірвані від оточення, то не можемо будувати якоїсь прив’язаності з іншими людьми.
Зараз проводять багато досліджень щодо впливу коронавірусу на тривожні розлади чи погіршення сну. Одні вчені суперечать іншим, хтось наводить причини, а хтось їх спростовує. Але нам точно відомо, що вірус може викликати різні неврологічні порушення та ускладнення. Є певні прояви, які викликані саме дією коронавірусу, а інші викликані самою пандемією й тим, як люди реагують на події та справляються зі стресом. Щодо неврологічних причин, то існує гіпотеза, що вірус може потрапити в центральну нервову систему через нюховий тракт. Дуже багато випадків описують порушення нюху як прояв захворювання на вірус.
Згідно з останніми дослідженнями, тривожність і депресія спостерігалась у молодих пацієнтів. І це не залежало, у якій формі людина перенесла захворювання.
Жінки чомусь більше страждають від нейропсихологічних порушень. Можливо це пов’язано з соціоекономічними причинами. Адже жінки частіше змушені йти з роботи, перебирати на себе всі хатні обов’язки, доглядати за дітьми й через це мають підвищений рівень стресу, бо не можуть будувати кар’єру. Все це ще вивчається, але зараз вже є термін “постковідний синдром”. Цей стан триває понад 12 тижнів і має негативний вплив на наше здоров’я.
Коронавірус також впливає на пам’ять, зумовлюючи такі порушення, які можна описати як мозковий туман чи brainfog. Люди часто скаржаться, що після коронавірусу не можуть працювати як раніше – у них знижена здатність до концентрації. Окрім самого вірусу, на пам’ять впливає підвищена втома і нервовість. Але ми повинні знати, що шкоди завдає не тільки вірус, а й наша реакція на те, що відбувається навколо.
Як зрозуміти, що час звернутись до спеціаліста?
Людина повинна звернутись до спеціаліста, коли:
– тривога заважає вам жити, виконувати щоденні обов’язки, спілкуватись, дружити, будувати кар’єру. Цей маркер свідчить про те, що у вас є тривожні розлади.
– постійне хвилювання про те, що ми захворіємо. Тобто сама тривога не відповідає причині.
–коли все добре, але ви хвилюєтесь. От ніби є робота, сім’я, діти, ви здорові, але все одно думаєте про те, що всі ми скоро помремо”.
Людей нагнітають новини і те, що вони бачать чи чують по телевізору. Люди перенасичення інформацією, яка не завжди є правдивою.
Як впоратися з тривожністю?
Загальна порада – зберігайте спокій та звертайтесь до спеціалістів.
Які вправи допоможуть подолати надмірну тривогу?
1. Ізраїльські спеціалісти радять в екстрених ситуаціях брати воду і робити кілька ковтків. Потрібно їх рахувати дуже повільно, замислюючись над тим, що ви робите. На 5-6 ковтку ви почуватимете себе спокійніше. Спробуйте відчути себе тут і зараз. Корисно стати на ноги і дуже сильно відчути свої стопи на підлозі. У цей момент подивіться навколо і порахуйте п’ять предметів, які ви бачите, три звуки, які ви чуєте, три запахи. А потім обійміть себе і скажіть: “Я тут”. Це такі прості поради, які не нашкодять нікому ( лікарка-психотерапевтка з Чехії Еліна Антонова.)
2. Справді, під час сильної тривоги потрібно заземлитись, рахувати кольори, пити воду, дихати. Якщо стан не критичний, тоді можна вести щоденник. Це допоможе структурувати хаос в голові, коли здається, що все проти нас. Коли ми починаємо трошечки виписувати свої думки, то можемо побачити, що наші переживання не такі реальні та страшні, як здається. Якщо ви бачите, що виписуєте тільки все погане, тоді заземлюйтесь, дихайте і йдіть до психотерапевта” ( Володимир Станчишин).
3. Можна проводити дихальні вправи, щось схожі на йогу, слухати звуки, які корисні для тіла і голови. Також можемо уявити, що невеликий промінь спустився на наш будинок, щоб наше тіло було не надто статичним. Крім того, рух, ігри чи догляд за тілом також допомагають почуватися краще” ( каже Хріса Зай.)
За інформацією неврологині Анастасії Гончар